- обвуглений
- [оубву/глеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обвуглений — а, е. Який має на поверхні шар вугілля, сліди горіння; обгорілий. || Який згорів, перетворився на вугілля. || перен. Який став темним і шерхлим під дією сонця, вітру (про шкіру відкритих частин тіла) … Український тлумачний словник
обвуглений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обвугленість — ності, ж. Стан і властивість за знач. обвуглений … Український тлумачний словник
обвуглілий — а, е. Те саме, що обвуглений … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови